Форматування символів

Теги форматування символів (дескриптори стилів) завжди є парними:
  • <b>…</b> — жирне написання;
  • <i>…</i> — курсив;
  • <u>…</u> — підкреслення;
  • <strike>…</strike> — перекреслення;
  • <tt>…</tt> — стала ширина літер;
  • <sub>…</sub> — нижній індекс;
  • <sup>…</sup> — верхній індекс;

  • <big>…</big> — збільшити шрифт;
  • <small>…</small> — зменшити шрифт;
  • <em>…</em> — логічний наголос — діє майже завжди як <i>;
  • <cite>…</cite> — цитування — діє майже завжди як <i>;
  • <code>…</code> — текст коду — діє майже завжди як <tt>;
  • <samp>…</samp> — результат виконання програми — діє майже завжди як <tt>;
  • <strong>…</strong> — виділення — діє майже завжди як <b>;
  • <dfn>…</dfn> — текст означення (залежно від браузера);
  • <var>…</var> — назва змінної або параметра — діє майже завжди як <i>;
  • <kbd>…</kbd> — назва клавіші — діє майже завжди як <tt>;
  • <xmp>…</xmp> —текст-зразок— діє майже завжди як <tt>.
У поданому вище переліку перші 7 контейнерів (до порожнього рядка) називають фізичними, а наступні — логічними.

Примітка. Застосовують вкладення тегів аналогічно до використання дужок різного вигляду. Наприклад, жирний  курсив задають таким чином:

<b><i>текст</i></b>.
Властивості шрифту: гарнітуру, розмір і колір задають відповідно як значення атрибутів face, size та color контейнера font.

Якщо першим тегом у тілі сторінки є такий:

<font face="ubuntu, calibri" size="+2">

і якщо на комп'ютері встановлено шрифт ubuntu, то буде застосовано саме його для відображення тексту. Інакше браузер застосує шрифт calibri, а при відсутності останнього — деякий стандартний шрифт. Зазвичай із зарубками. Наприклад, Times New Roman для ОС Windows.

Розміри символів шрифту можуть бути від 1 до 7 (перелічено від найменшого до найбільшого). Розмір 3 вважають стандартним, він приблизно відповідає 10 пунктам. Значення "+2" атрибута size означає, що розмір шрифту має бути на дві одиниці більший ніж стандартний, тобто п'ятий.

Колір тексту можна задати його назвою англійською мовою:
  • aqua — бірюзовий;
  • black — чорний;
  • blue — світло-синій;
  • fuchsia — бузковий;
  • gray — сірий;
  • green — зелений;
  • lime — салатовий;
  • maroon — бордовий;
  • navy — синій;
  • olive — оливковий;
  • purple — фіолетовий;
  • red — червоний;
  • silver — сріблястий;
  • teal — сіро-зелений;
  • white — білий;
  • yellow — жовтий.
Колір можна задати кодами кольорової моделі RGB, як це роблять при роботі з графічним редактором. Наприклад, #ff7800.

Ви можете додати елемент всередину іншого елементу. Це називається вкладенням. 
Якщо ми хочемо наголосити, що наш кіт дуже сумний, ми можемо загорнути слово "дуже" в елемент <strong>, який означає, що слово особливо сильно наголошене:
<p>Мій кіт <strong>дуже</strong> сумний.</p>
Важливо пам'ятати правильне вкладення елементів: у прикладі вище ми спершу відкрили елемент <p>, а потім елемент <strong>, що означає, що першим ми маємо закрити внутрішній елемент <strong>, а потім зовнішній <p>. Приклад нижче неправильний:
<p>Мій кіт <strong>дуже сумний.</p></strong>
Елемент має закриватися або всередині, або ззовні іншого елемента. Якщо кінцевий тег зовнішнього елемента іде перед кінцевим тегом внутрішнього елемента, ваш браузер спробує здогадатися, що ви хотіли цим всім сказати, і результати цього можуть бути неочікуваними. Тому не робіть так!

Немає коментарів:

Дописати коментар