Прийнятий зараз у всьому світі термін був запропонований чеським письменником Карелом Чапеком та його братом Йозефом і вперше використаний у 1921 в п'єсі К.Чапека «Р. У. Р.» (чеськ. R.U.R.; скорочення від чеськ.Rossumovi univerzální roboti). Так він назвав механічні істоти, які зовні нагадували людей. Спочатку для означення такого типу технічних об'єктів було використане слово похідне від латинського «labor» (робота), але потім Карел Чапек прислухався до поради свого брата Йозефа й зупинився на похідній від чеського «robota». Чеською слово означало «важка робота», «каторжна робота». Це цілком відповідало змістові п'єси, у якій роботи виконували замість людей усю найважчу або рутинну працю.
Упродовж декількох наступних років п'єсу поставили у більшості великих міст світу. К.Чапек отримав славу та статки. А слово «робот» увійшло до словників багатьох мов.
1928-го в першому виданні «Оксфордського словника англійської мови» при слові «робот» зазначалося, що його створив автор п'єси «Р. У. Р.» Карел Чапек. Той одразу спростував інформацію — вказав, що насправді творцем слова є його брат Йозеф.
Термін «робототехніка» увів Айзек Азімов в оповіданні «Брехун» («Liar!») у 1941. Він, також є автором трьох законів робототехніки («Я, робот»; 1941):
- Робот не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода.
- Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту.
- Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.
Немає коментарів:
Дописати коментар